Тартак и Свитязь — Я не ту кохав У полоні темноти наче сон зявилась ти Та я прокинувся тому, що ти лишилась назавжди Я кохав тебе як міг, квіти клав тебе до ніг Та білі мухи налетіли, вкрив любов холодний сніг І ця любов мене дістала, перед очима мотиляла цілий день Цілий день мене пиляла і я спокій втрачав я на тебе кричав Я горлянку зривав, як собака харчав
Ну скільки же можна мені тебе вчити Та дай мені трошечки перепочити Ти вилізи з хати, ти піди погуляти Людей подивитись, себе показати Погуляла- покружляла Ти людей подивилась, себе показала Погуляла-покружляла Та до мене назад ти оглоблі вертала
Ні, ні я не ту кохав, не ті слова їй говорив Ні, ні я не ту чекав, не ту теплом своїм зігрів Ніч, ніч осліпила нас, блакитних снів жадана мить Ні, ні я не тій моливсь, любов украла ніч
Мов настояне вино випив я любов давно Добряче нализався, мені вже все одно Проживу без тебе я, ти давно вже не моя Опинилась у вязниці, тепер Бог тобі суддя Добре так, добре так, я тепер одинак Добре так, добре так, я тепер холостяк Но твоє миле обличчя мене знов до себе кличе І цієї мани не позбутись ніяк
Як приснишся вночі, так хоч бери та й кричи Закриють очі глядачі, закриють вуха слухачі Не хочу знати, де ти, знати де тебе знайти Ти розумиєш чи ні - ти не потрібна мені
Ні, ні я не ту кохав, не ті слова їй говорив Ні, ні я не ту чекав, не ту теплом своїм зігрів Ніч, ніч осліпила нас, блакитних снів жадана мить Ні, ні я не тій моливсь, любов украла ніч