Десять цифр
Він сидить в своїй кімнаті,
Він живий і дише досі
А надворі уже осінь,
І дощі оці прокляті.
Ще все луплять по шибках
І жовте листя опадає
Й по калюжах і струмках
Кудись воно уже втікає.
А йому нема куди подітись
Думки про її його знайдуть у скрізь
А її ті десять цифр
Втікають від нього, наче рись.
Отак сидить і дивиться в вікно,
Телефон тримаючи в руках,
І набирає її номер вперто
Та, на жаль, номер її з пам’яті вже стерто.
А їх він хоче так згадати,
Від них не хоче утекти,
Як це зробити ,як же бути
Цього не може він збагнути.
26.08.13р. с.Королівка
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1