Небо знає – всі для нього рівні Виклик або поклик – обирай Є шляхи – розрізнені і спільні Від аеропорту – в небокрай Добре розуміти що ми люди Світлі і кохані для когось Коли вибір – мов стрибок в нікуди Коли літо – пеклом зайнялось ПРИСПІВ Хтось зірки на мапі переплутав Хтось – забув про темряву і страх Ангели не мають парашутів Ангели палають в небесах
Добра воля – це свідомий вибір Її кожен – ніби хрест несе 49 їх було – мов видих І країна що понад усе!
І слова – яких завжди замало І якась нескошена любов І блакить яка їх обіймала І журба густа неначе кров
ПРИСПІВ Хтось шляхи на мапі переплутав Хтось – забув про темряву і страх Ангели не мають парашутів Ангели літають в небесах
Можна йти – по лінії дотичній Можна – ніби човен що пливе Але той хто обирає вічність – Той в обіймах вічності живе! І тому так невимовно гірко І тому печаль – як дно ріки… Кожен з них – палає ніби зірка Кожен з них – нам світить крізь віки
ПРИСПІВ Хтось шляхи на мапі переплутав Хтось – забув про темряву і страх Ангели не мають парашутів Ангели літають в небесах