Татьяна Кушнир - Не іграшка (муз. Александра Бурмицкого, сл. Елены Лайко) | Текст песни

• Тексты песен
• Татьяна Кушнир
• Не іграшка (муз. Александра Бурмицкого, сл. Елены Лайко)

Я твої двері зараз тихо відчиню,
Піду у ніч і цим мости навік спалю
Твій дім - це клітка золота
І рветься з нею в світ моя душа,
І, наче, дивний сон любов пройшла.

Минув серпанок і з цілунків осяйний,
Минув вогонь жагучий і такий хмільний
І стали стіни ці тісні,
І не співаються дзвінкі пісні –
І ми чужі вже - я і ти.

Приспів:
Бо ти забув,що я не іграшка, не річ,
Не мерехтлива тінь у сяйві свіч,
Що я непросто тихий звук струни – а пісня я.
Мене на сім замків ти не замкнеш,
І хоч колись любов не знала меж,
Але тепер я вільна, я вже не твоя.

Піду до друзів я в широкий білий світ,
Мене покличе світла мрія у політ,
Я дім збудую десь на трьох вітрах,
І ти не знайдеш вже до нього шлях,
І буду вільна я, неначе птах.

Колись здавалось щастя з нами назавжди
Ми вдвох, ми разом і не станеться біди.
Тебе любила я і ще люблю
Та як звичайний келих з кришталю –
Я це кохання розіб’ю.
Приспів.


Татьяна Кушнир еще тексты