Розгадай моменти, Розповідь легенди. Що одна роману, У луні благаю До самой зорі. Плачучи просила, З цигане, что милий Повінчаті ее.
«Буді наречений,» Місяць говорит, «Та натомість хочу Твого сина. Первістка - дитину, Що Йому народіш Віддасі ти мені. » Жертвує хто сином За любов не сплину, Тієї забуде ті дні.
«Бажаєш буті ти матір'ю Та не знайдеш любов Бо ти срібна луна, Тім не станеш ти жінкою, Те навіщо тобі це маленьке дитя. А..а..а Сіроокій сін луні. »
І від батька, Котре ставши тією циган Мати народила свого сина Білий наче глина, З сірімі очима Альбінос - син луні. «На мене не схожу! Це дитя не может Буті сином мені! »
«Бажаєш буті ти матір'ю Та не знайдеш любов Бо ти срібна луна, Тім не станеш ти жінкою, Те навіщо тобі це маленьке дитя. А..а..а Сіроокій сін луні. »
Циган, что Побачив в Авторитети зраду, Вирішив ножем дати їй раду. «Від кого дитина? Ти мене зганьбіла! Я помщью тобі! » После ее убийства залиша дитину На далекій горі.
«Бажаєш буті ти матір'ю Та не знайдеш любов Бо ти срібна луна, Тім не станеш ти жінкою, Те навіщо тобі це маленьке дитя. А..а..а Сіроокій сін луні. »
І коли ночами місяць повна, Те луні дитина рада сповна, Колі сін рідає Місяць убуває, Колихати дитя. Колі сін рідає Місяць убуває, Колихати дитя.