А жар-птиці ночами за зорями мчать, А жар-птиці під ранок під вікнами Сплять, І в морозні світанки сідої зими В сонні шиби дзвенять молодими Крильми...
Буде ранок і день. І висока блакить. Дивне сонце вгорі, наче дзвін, Задзвенить, А з вікна озовуться прозорі льоди – Сиво-срібного пір’я химерні сліди...