Інколи я хочу прокричати
усьому світові, що я живий!
Замки розбити, рамки всі зламати,
вдихнувши колір в відчай цей німий.
Забити на обов'язки і справи,
що є тюрмою, ґратами душі.
Собою буть - без жодної приправи,
не розтрачатись у щоденній метушні.
І хоч систему просто не здолати
й попереду важкий, кривавий бій,
я вірю в те, що зможу прокричати
усьому світові, що я живий!
Тем Шевченко еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1