Розставляю точки,під качовий ритм і біт, Інший подчерк,під димом нікотина -хіт, На вулицях мрак,тонни голодних , стаї собак,на балансі ноль,але вчать
Жити нас по нраву,дороги на руках, Кожна мразь лізе в дамки,на пятки встає..на поступах,в не зони доступа- Ви хочите щоб вас прощали,тому вірити в господа
Завистю пропитані,димом падіків розбитих стін розмальованих мотивами ,тих хто уже давно не вірить в диво ,ми взяли заправило собі лиш вірити.
Камінь запазуху,в лице улибка так, Навіть з ким в екстазі ти,намертво кулак В дугу скіки було добра,але одну лиш вину зацінять в памяті і ти ніхто вже тут
приспів нічого нового я заповняю паузи , Серед забутих мрій і хаосу,йдемо знов на перекір не ти живеш у ньому а він живе в тобі, без лишніх красок -твій друг і твій візаві.
2 куплет тут правда в тих кого є більше, маза в тому чия криша вища,і без дирок Хто ударить в тил,які закони вась, від сигари дим йде у вакуум прям до тих хто на пріму назбирав сьогодні і рахує себе модним Вийшов я одітий тут не попогоді, Кажуть час лікує вроді, Але ці кварталі перестали бути ким раніше були їх лишили боги,залишили хаос і тривоги.
Тонкі руки їх дороги,білий сніг навіть літом, стоптані пороги,пьяний сміх і біт ,на весь звук шансон,із газелі ,мадам перестала бути леді, після єблі .
І даєш потормозам,цинкуй правила синок..зліва зправа ти не думав сам,вихід тут один нажати на курок,
або кожен день як останній подих як останній крок.