Говори що хочеш сам ,шо це все брехня, що тебе ніяк не ципають ці слова,-на біт , Моя ігра - сліпа ігра в дурака,номиналом в щастя,водночас крах і страх- мій. Не можу забути ті замути,на серці мутно,і сенс який тут бути? Буває часто блудить ,ці думки -хоть і обман ,і хоть хрест на грудях,їхнапевно тобі не відчути.
Я часто засипав з біллю в серці не до сна, Часто на все чихав,не боявся йти до дна в сторони жарти ,не від екстазу, по рукам лезом, Памятаю і такі були дні,молився і в день і вечер шоби батя прийшов тверезим.
Я був змалку на мілі,і ви не тащили якорь, Ламав як палку цілі сам , мені мінятись було впадло, мами гіркий плач і тато з перегаром. за вікном тихий дощ і бачу все як зараз.
Я не думав ніколи що буде на самоті як і в толпі Мені однаково погано,водночас і комедія і драма, Єдине,що лишилось це цифри і фотокадри.
Приспів. Це не правда,знаєш дні як фотокадри, Ми думали так буде все,сприймали все як жарт,странно що мали Не цінили,жалію ну а ти? Забуваю розриваючи фото на куски.
Все було проти нас,не думали що буде далі, Листки календаря рвали в крах такий сценарій, Ніколи не пізно кажуть ,незнаю в памяті лиш сірі дні, Забуваю розриваючи фото на куски.
2 куплет Мені не було місця часто,хтось зайняв тут п*єдестали, Двері к вам були закриті,згадай ким я не став. Ваші статуси цінились часто в кілометрах, Я був не проти,я бути хотів лиш голосом на касетах.
Надії-як голка знаєш і виручає ніби водночас колить давав я слово, Перейти всі дороги достойно строго обіцяв мамі,друзям,Богу, Лишились тільки строки,сумніви,мутні знайомі, Близькі які стали прохожі,ворогом,замінили сміх на золото.
Я думав самий сильний,до тих пір коли не став один, Я думав в правді сила,але часто бачив образ близьких собі спин, Ненависть на все фіаско часто сниться нам, Вам сниться 6 нулів мрії на бабки всі ,море в нас різні полюса.
Знімки чорн0-білий світ як в повітря вистріли, це Память а не виставка,продумав і все визнав я,Даремно те що мали не цінили,суть така, Відключити би все єдиний вихід що приходить на думку нам щодня.