Нікого не лишилось,ти скажи мені на милість, Куда поділись ,просто зникли враз,як образ з пилу З німих фраз,образ і відраз не стало, Всетаки дороги різні ,як на перехресті.
Кому пуста слава,проміняти все за долю Рідну кров за три шистірки в зелений колір Коли правий у всьому,вище ставить свій гонор, Хто відчув в собі бога-той сам собі ворог.
На фото дружби муляж,все в користь Комусь до смаку блаж,дешевий екстаз, Переконався лишній раз,лишній серед вас, Пройду крізь страх сам,тут не вибирають
По духу схожих,як дві каплі,Час так часто міняє, Розділяє і відрізняє копію з оригіналом, Настав час зробити чистку,де немає нас там, Як бальзам на душу,слухай і подумай.
Крах,страх-одного разу нас не стане, Ціни момент брат,наш час як лід тане, За поступки нас осудять люди,відразу все добро забудуть, знай гордість ваша з вами зіграє в злі жарти,голову вверх,і навіть руку не протяне, Той хто рахувався братом. Ти з фальшу сам чи ти із правди? Значить не зря давали клятви ми.
Ти думав я твій ворог,думки так скоро розділились, Діалоги в монолог,як після війн порох Для тебе став чужим порог мій тобі впору , Для тебе двері відкриті були ,все стало як осколки
Із того всього що сам собі построїв, Розуміли з півслова один одного,від болі до радості ,сміх ,сльози момент жалості, Страшно не впасти вниз,а не піднятись
Зовсім,не зібравши кості ,крізь призму недовіри, Бажавший кинути в біді , Непідставив спину,по краям не лаве робить людей, А люди роблять гроші,дружбу не купиш за валюту.
Можу піти хоч зараз,якшо прямо скажеш в очі, Що для вас я ніхто,типу ізгоя. Я Правди не скрою,всім тим хто зімною, Все Радий руку жати знову і знову.