Все більше кисну піар мене навмисно. Завів туди де я гукаю треба кисню. Все більший страх, за те, що я створюю... Аби не стати потворою.
На моїй шкірі більше чорних полос, ніж у зебри. У моїй голові не лабіринти,ехо, дебри./ бо я немов штани, з яких ти виріс, тісно. Якщо вони не дорогі для твого тіла, звісно. Дійсно, уже давно на лобі Рест ін Піс. І я завис де завше тупо темінь, ліс.
Мої батьки уже не чують тупотіння ніг малих, Моїх, тепер балаканина як в німих. Мене вабить тільки рима, римам пільги. Моє життя шампунь, воно було раніше пінним. Попутний вітер, для мене стане змінним. І стане спільним дім, який я називаю рідним. І плакати тепер під фільми - це моя рутина. Де би я би не був, зі мною та, вона одна, єдина. Моя Картина, а глядачі - порожній зал. Піар це те, що я про себе сам сказав.