Прийшла весна, пора чудна, Без сну усіх залишила вона, Іде життя, біжить життя, І спішимо десь з ним і ви, і я. Минають дні, пливуть літа, Прожить пів віку - це ж не просто так. Але літа, то не біда, Коли душа весела й молода.
Я вчора день не їв, не спав, Для нього пісню цю складав, Із вуст моїх усі разом Його вітати будем знов і знов. І знов весна, пора чудна, Прийде до нас і буде все гаразд. Мине сто літ і в сотий раз Віків він матиме не пів, а півтора.