По весняній землі походжали ворони. Відпустила тебе на чотири сторони. Відпустила тебе і тихенько радуюсь. Пропадай, моя журба, із твоєю зрадою.
По осінній землі похаджають горобці. Стало байдуже мені, хто до тебе горнеться. Я сама тепер живу серед світу білого, Бо зрадливих не люблю, не стрічаю вірного.
Приспів Не журюся і не плачу, навіть не сумую. Опеклася на гарячім, на холодне дую. Не журюся і не плачу, і тебе не чую. Те, за чим не плачуть очі, серце не сумує.
По зимовій землі сніг мете і крутиться. Хоч не легко мені, серце не відступиться. Замерзає земля серед снігу білого, Замержаю і я без кохання вірного.
Приспів Не журюся і не плачу, навіть не сумую. Опеклася на гарячім, на холодне дую. Не журюся і не плачу, і тебе не чую. Те, за чим не плачуть очі, серце не сумує.