Жіноча доля – повість
Хто написав її ніхто не знає.
Коли почнеться нова повінь
В тихому серці весни.
Жіноча доля – тайна,
Ніхто не може сказати, що бачив її
Уперше, чи востаннє
В давньому, давньому сні.
Ввійди у світ її сумних очей
Подаруй їй корабель
І хай вона пливе
Через синій океан
у далеку світлу даль
де живе її печаль,
де її печаль.
Ввійди у світ її сумних очей
Дай їй крила, хай летить
До зоряних ночей.
Де була вона колись
І куди полине знов.
Де живе її любов,
Де її любов.
Жіноча доля – квітка.
Ти приголуб її вона розквітне.
А в небі вже гуляє вітер,
Вітер знайде її знов.
Така жіноча сила,
Тихо поклич її, й дай їй крила,
Щоб від землі вона злетіла
Щастя шукать і любов.
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1