1.Не просили, не молила, не стелилася до ніг. Розправляла доля крила, та й казала мені. Треба жити, як співати, а співати, наче жить, Людям душу віддавати, бо інакше болить,
Приспів: А наша пісня солов’їна, аж до неба лине, В горі не загине і не чекай. Все в нас з вами буде, як ми добрі люди, Тільки ти цю пісню не забувай. Пісня солов’їна, рідна Україна, В горі не загине і не чекай. Все в нас з вами буде, бо ми добрі люди, Тільки ти цю пісню не забувай.
вступ
2.Як погляну на дорогу, та й нікуди не піду, Бо немає більш ні в кого соловейка в саду. Приспів: