Коли на серці відчуваю втому Від суєти дорослого життя, Я мимоволі знов спішу додому, Шукаючи від світу забуття. І мама обійме мене за плечі, А я відчую всю її любов. І, як найкращі подруги, весь вечір Проплачемо і просміємось знов.
Приспів: Любов твоя, мамо, – Нестримні потоки, Любов твоя, мамо, – Нев'янучий сад. Не зранити б тільки Її ненароком – Любов, що не знає Ні фальші, ні зрад...
Твої молитви неба досягали, Мене оберігали від невдач. Я скільки зайвих слів тобі сказала, А треба було мовити \"пробач\". Мені ти дарувала чисту вроду І душу, що знайшла себе в піснях, Тобі прошу у неба нагороди, Щоб щастя в твоїх бачити очах.