Вона мені сьогодні подзвонила, Сказала, що не може більше так. Сказала, що вона - твоя дружина, А я - ніхто, і звуть мене ніяк. Вона мене благала зупинитись, Віддати, що належить тільки їй. Та як на тебе можу не дивитись, Для мене ти один, ти тільки мій!
Ти мій!
Для неї я, звичайно, справжнє горе, Для тебе - море ніжності й тепла. "Забудь його", - мені усі говорять, А я без тебе жити б не змогла!