Сама не подумала нащо Пішла і забувши про літо Не вернешся більше нізащо Повернеш назад усі квіти Літала, не думала в безвісті Чекав повернення раю Сумними думками тверезості П`янів від чорного чаю
Ще так далеко до зими і до морозів Навіщо сповіді сумні, навіщо сльози Ще так далеко до весни або до літа І може хтось, але не я подаре квіти
Жодної битви не виграла Кохання з війною зрівнявши А ти сама себе й з дому вигнала У душу нічого не взявши Такого чудового літа Давно вже у мене не було Цілий світ хотів тобі подарити А ти його просто не чула Я цілий свйт хотів тобі подарити А ти його просто не чула