Заховається стомлене сонце за чорнії гори Вийде місяць і зорі розсипить з своєї комори Засинають ліси і гаї, і виспівують десь солов'ї Засинає натруджений день, сон прийде на поріг
У блаженному спокої тихо пливе надвечір'я Вийшов місяць, і ніч ступа на подвір'я Поміж зустрічами й розлуками Ти вже тішишся онуками І так само чомусь по-дитячому віриш у сни
Пробач мені комусь присвячені пісні Я їх співаю знову й знову Пробач мені, що я прихожу лиш у сні, А ти співаєш тиху колискову
Між тривогами в пошуках щастя летіли години День за днем пролітали літа, час рікою пробіг, Але як би життя не склалося, і ми завжди поверталися На святий і гостинний батьківський поріг
Пробач мені комусь присвячені пісні Я їх співаю знову й знову Пробач мені, що я прихожу лиш у сні, А ти співаєш тиху колискову
Пробач одну цю пісню трішечки сумну Літа невпинно пролетіли Пробач одну оту найпершу сивину Що голову твою покрила...
Пробач мені комусь присвячені пісні Я їх співаю знову й знову Пробач мені, що я прихожу лиш у сні, А ти співаєш тиху колискову.