Знала б ти, як мені жаль, Знала б, як в грудях болить, Бачила б туги моєї лице, І не потрібно б було говорить. Неважливо, що я сказав, Важливо, що сказала вона - Я все почув і все зрозумів, Та вона і, в принципі, не дурна.
Приспів: Знову один стою, | Знову палю, мамо, знову. | А вітер душу мою, | Гойдає, як гілку соснову. | (2)
Блін, який печальний момент, Ну як тут не налити в стакан. Ніби вже знайшли п'ятий елемент, Розділивши його пополам, І неважливо, що я сказав, Важливо, що сказала вона - Я все почув і все зрозумів, Та вона і, в принципі, не дурна.