як стрибала з вікна.
блукала сама.
А він , заховавшись під сніг.
жбурляв їй у слід.
Вони , ніби різні човни.
по пустих берегах.
і сльози котилися щирі й прозорі.
лиш помаранчеві сни.
Це ж помаранчеві сни.
Чому ? я ніяк не збагну.
Розбиваючи день об стіну.
себе одну.
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1