Там, де трави вмиваються росами. Де поля золотяться покосами, Де живе в моїм серці едина, - Там вона, там моя Україна!
Я не хочу писати віршів сумних Про те, як живется в Ріднім Краю. Я не хочу тлумачити кожному з них, За що я люблю Країну Мою!
І дивно чути від знайомих людей, Що з цієї країни потрібно тікати. Я не емігрант, я маю Батьківщину, І я не боюся в голос сказати:
Приспів: Так! Я люблю Україну! Я тут народився і тут хочу жити! Так! Я люблю Україну! Сильно люблю і буду любити! Так! Я люблю Україну! Свою родину, свою сім'ю! Мені є, що втрачати, є кого любити. І я сильно ціную те, що люблю!
Можно змиритись із втратою. Ми завжди цінуємо те, що втрачаємо. Живемо під вічною вартою. Маємо волю, а право не маєм!
І хтось мені скаже: а ти що співаєш? Де твоя зброя? Народ підіймай! Я просто перезаряджаю набої, А ти коли хочеш - зі мною співай.
Приспів: Так! Я люблю Україну! Я тут народився і тут хочу жити! Так! Я люблю Україну! Сильно люблю і буду любити! Так! Я люблю Україну! Свою родину, свою сім'ю! Мені є, що втрачати, є кого любити. І я сильно ціную те, що люблю!
Так! Я люблю Україну! Я тут народився і тут хочу жити! Так! Я люблю Україну! Сильно люблю і буду любити! Так! Я люблю Україну! Свою родину, свою сім'ю! Мені є, що втрачати, є кого любити. І я сильно ціную те, що люблю!