Серед спеки ідуть дощі, Серед ночі - яскравий день, I відлуння твоєї душі, Лише спомин моїх пісень... По заметах, за кроком крок, Через квіти до тебе вплав, Все чекаю на твій дзвінок, Все сказав би тобі сказав...
Ти подобаєшся мені, я по вікнах тебе малюю, Не кажи мені, не кажи тільки слово «ні». Ти подобаєшся мені, можна я тебе поцілую? Не кажи мені, не кажи тільки слово «ні».
Що робити мені з собою, Чи побачу тебе, хто зна? Я з тобою, завжди з тобою, Коли навіть тебе нема! I не хочу, а все ж шукаю, Знаю, боляче нам обом, Та чим більше тебе забуваю, Тим частіше разом, разом!
Ти подобаєшся мені, я по вікнах тебе малюю, Не кажи мені, не кажи тільки слово «ні». Ти подобаєшся мені, можна я тебе поцілую? Не кажи мені, не кажи тільки слово «ні».
Ти подобаєшся мені, я по вікнах тебе малюю, Не кажи мені, не кажи тільки слово «ні». Ти подобаєшся мені, можна я тебе поцілую? Не кажи мені, не кажи тільки слово «ні».
Ти подобаєшся мені! Ти подобаєшся мені! Ти подобаєшся мені! Ти подобаєшся мені! Ти подобаєшся мені! Ти подобаєшся мені!