Романс Степанові Бандері (Степане-Степане, за що тебе вбито?...)
Виростають сини на піснях, на казках, на молитвах І ідуть по житті, як по кризі крихкій навесні Як і нині і нам свою правду від лжи відділити Як твої зрозуміти, Степане, і ночі і дні.
Степане-Степане, за що тебе вбито? У чому твоя перед світом вина, Твоя в тім провина, що є Україна Твоя в тім вина, що любов є одна.
Ти у серці беріг віру в батька і в мамине слово І простити не міг тим, хто в душу заліз чобітьми Ти плекав на чужині стражденну зернину любові А на рідній землі висівали полову сини.
Час так стрімко пливе і загоюють рани руїни І до храму твого нині, рідний, відкрито ідем Хто життя своє склав за величність і честь України Хай не прощений нині, а завтра прощений буде.