Я випив Вас, я вилив час – А що залишилось на завтра? П’янкий коктейль солодких фраз І п’яний сон гіркої правди? Він знову й знов нагадує мені, Як крейдою писав я на стіні:
Приспів:
«Поруч не ходи – вдвох тісно. Слів не залишай – дме вітер. Все, що я писав, так тисне… Швидко прочитай – і витри».
Світанок спав, сьогодні встав — Такий червоний, наче совість. Він бачить день буденних справ, Чужий роман і мою повість. Цей погляд знов нагадує мені, Як крейдою писати на стіні: