І. Першого січня ранок видався незвичним Я продер очі, в очах була вона Я спитав: хто ви? Сам назвався Вовою Свято за святом проходила зима
Зима-зима-минала. Я скинув покривало Показав душ, вийшов на балкон Там добряче думав і під вогню салюту Сказав тобі — лишайся, а ти мені — камон
Далі пили каву, думав я — невже В перший день року протеже негліже Ніби Санта Клаус сказав мені — чувак Мучачо, ти відмучився і більш не одинак!
Пр: Зі мной завжди не так, як з усіма, я звик Але то були жарти, настав хеві метал рік
ІІ. Потім був лютий і до обміну валюти Заїжджав я двічі, тричі, п’ять разів на день Кі-кільця та браслети, су-сукні та жакети Між ними поцілунки із усіх легень
У березні — троянди, товсті, як рука У квітні — гладіолуси з колгоспу Ковпака У травні тюльпанів через нас не вистачало Ще, і ще, і ще, тобі всього було замало
Ти сказало — тісно, і я купив дім Сказала, що не ті — я і відмовив всім Тобі наснився джип і я продав нове купе У червні ми за розкладом летіли в Сан-Тропе
У липні на Мальдіви, у серпні — на Балі Ми мандрували десь, не знав, де взагалі Ти йшла на пляж, я вмикав GPS У кошмарних снах я відбивався від принцес
ІІІ. У вересні я пішов до ворожих бабок Вони просили бабок, а я жадав крапок У жовтні вже я почав вмикати задню У листопаді зрозумів, що мені достатньо
До тебе нема претензій, ти була чутка Пила-курила-плакала під Вакарчука І я сказав — іди, шукай наступний трон Завтра — Новий Рік: давай, кажи, камон