У цього моря такий колір, як твого будинку номер Я би приїхав, але мій ровер Ще не вигадали, не зібрали, не побудували шлях Цей цвях тримає дах невдах
У цього моря таких подих, як до очей долоні дотик А море темне зовсім як твій поверх Але сьогодні не тоді, зараз я не я Ще одна з маленьких трагедій ще одного дня.
Все тече я гадав, що ти лише вода, Все тече згори вниз все мине колись Все тече я гадав, що ти лише вода, Все тече згори вниз все мине колись
Сиджу на березі Живий-здоровий, справи шито-крито Ніяк не здогадатись, що мого туза побито Що днями якось я, я Піду горами ляжу знаком оклику слідами напишу теж саме жив, був, був, жив, не притягався, не служив злітав одного разу але сам розібрав той пазл розірвав малюнок, розібрав будинок підняв якоря Одна з маленьких трагедій ще одного дня.
Все тече, я гадав, що ти лише вода, Все тече згори вниз, все мине колись Все тече, я гадав, що ти лише вода, Все тече згори вниз, все мине колись
І як у кожній казці все закінчується добре всі герої живуть до смерті на сніданок хлоп’я на вечерю мило чужі трагедії він вона вони все просто як аз букі вєді а я тоді пішов від моря живий здоровий шито-крито отримало давно минуле своє мито не вигадавши ровера нікому не побудувати шлях цей цвях тримає дах
Все тече, я гадав, що ти лише вода, Все тече згори вниз, все мине колись Все тече, а я гадав, що ти лише вода, Все тече згори вниз, все мине колись