У боса нова "Лада-Самара"! Лампами сяє там ліва фара, Молока тонна посеред салона. Пасе корів майор Марадона. Таке орати треба трактора, Але біда – полетіла ресора! Сосе трава росу, трава хоче води. Плакса майор в бугая прима роди.
Це каса-дель-Буча, Буча-дель-каса – Місто Москва далеко, та є пряма траса. Грала гітара, стрибала саранча. Баба пре діда до нас на ранчо. Мою кров п’є комар, я не тому дав паса! Гнила фазенда, захиріла тераса. Приперли менти – брутальна запара! Подерли пончо... Рятуй, Че Гевара!
Приспів: Но пасаран! Но! Но! Но пасаран! Но! Но! Но пасаран! Но! Но! Но пасаран! Но пасаран! Но! Но пасаран! Но! Но! Но пасаран! Но! Но! Но пасаран! Но! Но! Но пасаран! Но пасаран! Но!
Віброкалібра вділа ласти Мар’яна. Бухала до ранку, тому стала п’яна. Вона натягала кальсони мера – Підхопилась зараза – дика холера! Пульс еротично баха понуро – Артеріально є температура! То є така біда, кара та розплата: Не стара, не коса – стала така горбата!
Вона баче сон – кобра їла мангуста. Ту кобру замоче гранула дуста. Без інтересу тихо бурмоче Медикаментозно – ой, лиха навроче! Наче пава, з резерву дістала консерву, Забила на дієту – зробила перерву. Як бобер несе сито, доктор суне баяна – То не отрута, то медицина, Мар’яно!
Приспів
Путана! Корида! Бурітос і текіла! Путана! Корида! Бурітос і текіла! Путана! Корида! Бурітос і текіла! Путана! Корида! Бурітос і текіла!