I Зараз вже так пізно, що скоро буде рано Дайте, розповім я вам про старого растамана Може, це було у місті Харків, а може серед поля Може, білий сніг тоді лежав, а може білий пух, що накидали тополі
Це було на перехресті. Як? Як? Кроссроузд! Може, люльку він тоді палив, а може папіроуз Може, дав мені ковтнути чистого озону Я відразу зрозумів – кричати більш нема резону
Може, це був суржик, а може ідіш Я розчув лише два слова – Ноу Кіпіш
II Може, він зробив – так, а може він зробив ось так Прошу я, ви мені повірте, бо то був добрий знак Знак, що час нам сісти разом з вами, пограти трохи При чому грати тихо, щоб дати собі спокій
Я пішов, мене питали: що з тобою? як ти? І з тих пір я не кричу, я викладаю факти Ноу-Ноу Кіпіш – я почув від растамана А зараз вже так пізно, що скоро буде рано
Може, це був суржик, а може ідіш Я розчув лише два слова – Ноу Кіпіш