I Той, хто народився на Різдво, спитав у мене: Діля, коли вже нарешті побачу я твоє весілля Ти загадай бажання, не загуби кохання Бо сьогодні такий вечір
Той, хто народився на Різдво, сказав мені: Фаготе, ну шо ти? Зараз така погода, Що усі турботи снігом білим Завалило, закрутило
Диви сюди, бачиш – люди Усі несуть ялинки, усюди тепло Світло. Гарно. Пригадується казка А от і Фоззі їде на салазках
Той, хто народився на Різдво, сказав мені: Фоззі, у лісі зібралися усі Діди Морози П'ють гарячий мед, гріють потроха Так от починається Різдво. Ха!
II Все це дурниці, хотів я росповісти Про те, як за стіл мій нема де сісти Гості. Купа. Гуляєм кагалом. Такий сьогодні вечір, сяду під вікном
Снігурки, потім що стануть ручаями Сяють, кажуть: подзвони до мами Привітай із тим, що є у світі люди Все це має бути, все це має бути
В лісі, де збиралися Діди Морози Ходить кругами, зроняє сльози Саме той мій самотній кум Ногами робить хрум. Хрум.
Я піду до нього, запрошу до хати Сьогодні такий вечір, приєднуйся, брате Бо так має бути, хто ми без тепла. Так ми зустрічаємо Різдво. Ха!
III Тепер історія така – коля-коля-дин Через років сто, мабуть, буду я старим Коли червоним стане ніс, сивою борода Піду в Діди Морози я, така коляда
Той, хто народився на Різдво, мабуть, Усе це бачив. Думку цю я собі Заначив. З нею, посміхаючись, Я засинав під самий ранок
А потім сонце прокинулось за лісом Діди Морози несли пусті валізи Гарно, коли в собі світло та тепло Так от проводжали ми Різдво. Ха!
Колядин-колядин Я сьогодні не один У щедрий вечір, у добрий вечір Колядин-колядин Я вже хочу ще один Щедрий вечір, білий вечір
Тот, кто...
Тот, кто родился на Рождество, спросил у меня: Диля, когда наконец увижу я твою свадьбу Ты загадай желание, не потеряй любовь Потому что сегодня такой вечер
Тот, кто родился на Рождество, сказал мне: Фагот, ну что ты? Сейчас такая погода, Что все заботы снегом белым Завалило, закрутило
Смотри сюда, видишь - люди Все несут елки, повсюду тепло Свет. Красиво. Вспоминается сказка А вот и Фоззи едет на салазках
Тот, кто родился на Рождество, сказал мне: Фоззи, в лесу собрались все Деды Морозы Пьют горячий мед, греют понемногу Так вот начинается Рождество. Ха!
II Все это глупости, желая рассказать О том, как за стол мой негде сесть Гости. Куча. Гуляет кагалом. Такой сегодня вечер, сяду у окна
Снегурочки, затем которые станут ручьями Сияют, говорят: позвони маме Поздравить с тем, что есть в мире люди Все это должно быть, все это должно быть
В лесу, где собирались Деды Морозы Ходит кругами, роняет слезы Именно тот мой одинокий кум Ногами делает хрум. Хрум.
Я пойду к нему, приглашу в дом Сегодня такой вечер, присоединяйся, брат Потому что так должно быть, кто мы без тепла. Так мы встречаем Рождество. Ха!
III Теперь история такая - коля-коля-дин Через лет сто, наверное, буду я старым Когда красным станет нос, седой борода Пойду в Деды Морозы я, такая коляда
Тот, кто родился на Рождество, пожалуй, Все это видел. Мысль эту я себе Заначил. С ней, улыбаясь, Я засыпал под самое утро
А потом солнце проснулось за лесом Деды Морозы несли пустые чемоданы Хорошо, когда в себе свет и тепло Так вот провожали мы Рождество. Ха!
Колядин-Колядин Я сегодня не один В Щедрый вечер, добрый вечер Колядин-Колядин Я уже хочу еще один Щедрый вечер, белый вечер