Живеш в моєму серці і у снах, Палаєш наче Сонце у очах. Ти – перший грізний виклик Всім вікам, Ведеш нас у пречистий храм.
І попри все у житті, І попри все у світі На тебе Чекати буду завжди, Чекати буду тебе, Моя альтернатива!
Для тебе – нескінченість і політ, І хмари, що наче в небі кораблі. По лезі непохитно, як завжди, Щоразу знов ти змушена іти.
За обрієм Сонце і весна Народиться для нас, нас, нас... А поки світять зорі в небесах, Цінуй цю ніч і наш час! (С. Василюк – С. Василюк, О. Василюк, О. Опанасенко)