Роз'ятрений степ, окроплений сніг Юнацькою кров'ю тих, хто спати не міг. Заклякли слова, урвались шляхи. В застиглих очах залишилась ти. ...Ніколи не плач... ...Ніколи не плач...
По наше ідуть скаженії пси, Гвалтують, не шкода їм твоєї краси. Прокльони і мат лунали тоді. Ніколи не плач на радість орді. ...Ніколи не плач... ...Ніколи не плач...
В веснянім саду бринять солов'ї, Тут вперше пізнав колись обійми твої. Мені посміхнись і спробуй забуть. Погасли вогні. Мене не вернуть. ...Тільки не плач...
Пекельну журбу навік поховай, Рости козаків і знов у бій проводжай. Убий лютий щем! Чуєш чи ні? Ще стане на всіх цієї борні! ...Ніколи не плач...