Роз’ятрений степ, Окроплений сніг Юнацькою кров’ю тих, Хто спати не міг. Завмерли слова, урвались шляхи. В застиглих очах залишилась ти. ...Ніколи не плач... (2)
По наше ідуть скаженії пси, Гвалтують, не шкода їм Твоєї краси. Прокльони і мат лунали тоді. Ніколи не плач на радість орді. ...Ніколи не плач... (2)
В веснянім саду бринять солов’ї, Тут вперше пізнав колись Обійми твої. Мені усміхнись і спробуй забуть. Погасли вогні. Мене не вернуть. ...Тільки не плач...
Пекельну журбу навік поховай, Рости козаків І знов у бій проводжай. Убий лютий щем! Чуєш чи ні? Ще стане на всіх цієї борні! ...Ніколи не плач...