Упала на пані втомлена тінь, Завмерла в чеканні синь-височінь. Журба чи то надія постукали у скло І ось вже дивне світло неспішно опустилось на чоло... Весна прийшла за вікна і перша квітка розцвіла.
Ой горе, ой лихо, серце щемить, Ой люде, зосталась єдна ще мить... За склом злетіли птахи тріпочучи крильми, І повнились провулки, укритими у чорнеє людьми Весна прийшла за вікна і перша квітка розцвіла.
Ой, пані... О, пані! Що ті слова! Погляньте: Вас кличе стежка нова! Вам руки цілували, схиляючись до ніг, Життя летіло стрімко і ось переступило за поріг: Весна прийшла за вікна і перша квітка розцвіла.