Що за біда, що на неї найшло? Як же не жити всьому, що було... Розлучені руки і кінчики вій... Місяцю мій, місяцю мій...
Що за біда та й зайшла за поріг? Вкрала вогонь і поклала на сніг. Чи чорнеє птаство на стежці моїй? Місяцю мій, місяцю мій...
Брате мій любий, ти тільки не спи! Бий в її двері, тривож її сни! Ти зцілюєш рани і кличеш у бій, Місяцю мій, місяцю мій... Ти поверни моє Сонце Місяцю мій...
І Білого світу, як не було... Що за біда, що на неї найшло? Розлучені руки і кінчики вій... Місяцю мій, місяцю мій... Ти поверни моє Сонце Місяцю мій...