Кладу тою під п'ятою З Ким захочу з тим постою І звертаю до води Доле милого веди Ношу тою під п'ятою Не дивися бо не встою Повертаю до води Доле милого веди
Розкидала нічка в хмарах Свої чари по цимбалах Я бажала , я чекала Та не знала, чи кохала я
Привезли-хмо тоє зіллє Із-під гір на весіллє, Пшез Дунай ми плавили, За столом посадили: — Пізнавай же, Івасенько, Що є тоя за зілленько. — Я молодий розум маю, Я зілленько те пізнаю: То чарівна квітка — тоя, То є Марисенька моя.