Я мавкою була захованою сонцем, Безкрилая душа влітала у віконце. Долоні просягни, щоб сто ночей не спала - Почувши слово ти руками б цілувала.
І тихо, як промінь поніжу вуста, І ти ніколи не взнаєш, що це була я… Тихо, як промінь поніжу вуста, І ти ніколи не взнаєш, що це була я…
Це була я… Це була я…
Я краплею з дощу, що впаде поміж нами - Чекаю і молю: хвилинами, роками. Закохана у тінь, сама я тінню стала. Почувши слово \"Ти\" в обіймах, я брозстала…
Тихо, як промінь поніжу вуста, І ти ніколи не взнаєш, що це була я… Тихо, як промінь поніжу вуста, І ти ніколи не взнаєш, що це була я…
Тихо, як промінь поніжу вуста, І ти ніколи не взнаєш, що це була я… Тихо, як промінь поніжу вуста, І ти ніколи не взнаєш, що це була я…