29 января - Бой под Крутами....Слава Героям ...быть воином значит жить вечно
Одного туманного ранку, коли сонце сходить так поволі Після битви під Крутами Вмирав її молодший син, мужньо, як воїн Крізь сльози вона й сьогодні чує його голос
Ма, якщо б прожити знов життя Якщо б мій шлях не мав кінця Якщо б вогонь не гас в серцях То я б! То я би все віддав лише Щоб обійняти знов тебе
Остання посмішка полинула та застигла на його обличчі Життя промайнуло в одну мить перед очима Немов у дитинстві Його торкнулися руки матері У свої останні хвилини він почув її плач
Мій син, якщо б вернути час назад Якщо б не сльози на очах Якщо б здолати свій страх То я б! Я б віддала усе лише Щоб обійняти знов тебе
Якщо б вернути час назад Якщо б не сльози на очах Якщо б здолати свій страх Та Якщо б прожити знов життя Якщо б мій шлях не мав кінця Якщо б вогонь не гас в серцях Нехай! Сто тисяч років болі ще Щоб обійняти знов тебе