Прийшов із пляшкою дружбан – Грицько Солома, А жінка вийшла каже: «мого нема вдома», А я стою в вікно дивлюся і зітхаю: Я ж зав'язав, я більше не вживаю. А я стою в вікно дивлюся і зітхаю: Я ж зав'язав, я більше не вживаю. Дружбан, дружбан ти мій дружбанчик , Собі налий, а мій побий стаканчик, Прости дружбан тебе не попередив, Що соки й води вмене попереду. Прости дружбан тебе не попередив, Що соки й води в мене попереду. Я помню Гріша, як з тобою зажигали, До ночі на бригаді випивали, А потім в трактор і гайда на другі села, Ой, Гріша жизнь була у нас весела. А потім в трактор і гайда на другі села, Ох, Гріша жизнь була у нас весела. Дружбан, дружбан ти мій дружбанчик , Собі налий, а мій побий стаканчик, Прости дружбан тебе не попередив, Що соки й води в мене попереду. Прости дружбан тебе не попередив, Що соки й води в мене попереду. Та раз сказала мені жінка: «алкоголік!» Як будеш пити: «кину тебе Толік» Я ж люблю її Гріша, що робити? Я хочу, а не можу більше пити… Я ж люблю її Гріша, що робити? Я хочу, а не можу більше пити… Дружбан, дружбан ти мій дружбанчик , Собі налий, а мій побий стаканчик, Прости дружбан тебе не попередив, Що соки й води в мене попереду. Прости дружбан тебе не попередив, Що соки й води вмене попереду…