Як остогидло це кохання, коли піде вже від мене, Часи напруги і страждання, ця течія мене несе.. Як зцуценям зі мною граєш, не віриш в почуття мої, Чи ти не хочеш, чи не знаєш – нестерпно боляче мені.. Не стій у мене за спиною, не дихай в сни мої зрання, Я проковтну ще трохи болю, бо знаю – ти вже не моя… Посип мене доволі снігом, я хочу холоду в собі, Пусти мене по степу бігом, хочу свободи навесні..
ПРИСПІВ: Надію маю, що помру, коли тебе не буде в думці, Хочу лишатись навесні малюночком в яскравій рамці.
Поріж, будь-ласка, на уламки і в землю тихо поклади, Не вийду більше я за рамки нездійсненої мети… Все закінчиться дуже швидко, не скривди все це, розумій, Все буде тихо, влітку я відшукаю спокій свій..
ПРИСПІВ. Вбий швидше за любов, вкрий снігом мою кров, Лишивши(?) почуття, дай жити без життя.