Всяка худобинка крихітна Хоче поїсти зрання. Добре на шлунок і вигідно Їжу приймати щодня. Тут не існують якісь вихідні, Людоньки, їжте, не будьте дурні! Божечку милий, як хочеться жерти мені!
В мозок голодний, ображений Лізе усяка фігня: Індик там ходить підсмажений, Бродить варена свиня. Тягнуться руки до тої свині, І я засинаю в кошмарному сні... Боженьку милий, як хочеться їсти мені!
Прийдуть ті часи, Коли в мене буде кіло ковбаси. Вона не пошкодить знанням. Ням-ням-ням-ням-ням-ням-ням!
Я написав Президентові – Хай він мені відповість: Як далі жити студентові, Котрий вже місяць не їсть. Я його бачив лишень у кіні, А він мене бачив у капцях в труні. Боженьку милий, як хочеться жерти мені!
Я у кафе під серветкою Сирник надкушений вкрав. Пах він старою шкарпеткою, Я його тиждень жував. А потім ще згадував його три дні І захлинався у власній слині... Боженьку милий, як хочеться жерти мені!
Прийдуть ті часи, Коли в мене буде шматок ковбаси. Вона не пошкодить знанням. Ням-ням-ням-ням-ням-ням-ням!