По всій країні плачуть люди, Безсилим болем тисне груди, Від нас відходить в небуття Рідніша за дитя стаття!
Гуд-бай, Компартіє, о!..
Прощай, кохана, назавжди! Сумуємо щиро ми, Хоча й не йшли в твої ряди! В лихі часи тяжкої втрати Хто ж нами буде керувати? Хто буде сунути прогрес? І як нам бути без КПРС?!
Гуд-бай, Компартіє, о!..
Номенклатурний апарат! Ніколи не стрінешся, І не повернешся назад! Нема тебе – нема історії! Нема бюро – немає зборів! І ми схиляємось у горі, Горі... Горі!..