Дивлюся на колєйку На п'яту й шесту рейку, Які ідуть з Франківська аж на Львів. Тепер різдвяні свята, Збираюся до тата, Він мене в Букачивці запросив.
Народ собі помалу Посипався з вокзалу, Виходить до перона на путю, Пішов по ребрах протяг, Нарешті їде потяг, Який нас порозвозить на кутю.
Їде поїзд Гуцул-Експресс, То є чудо з усіх чудес, Українське наше рідне МПС, Гарний поїзд Гуцул-Експресс.
Усе, що може лізе Між клумки та валізи, За хвилю у вагоні весь Франківськ, Коли потрібна сила, Беремо масу тіла І множим на прискорення та тиск.
На мені щось повисло, Колінами притисло І дихає грудями у чоло, У вусі чиясь п'ятка, Але втішає згадка, Що їду я до тата на село.
Їде поїзд Гуцул-Експресс, То є чудо з усіх чудес, Хто з квитками, а хто, звичайно, без, Гарний поїзд Гуцул-Експресс.
Розлили по вагону Літру самогону І носиться в повітрі його дух. Шановні пасажири, Заткайте в носі діри, Будете нетверезі через нюх.
В кабіні машиніста Усі геть п'яні чисто, То де вже там триматись за керма. Та поїзд в бік не піде, Бо він по рейках їде, А рейка, як відомо, є пряма.
Їде поїзд Гуцул-Експресс, Машиніста керує фест, Он де Галич, а он Бурштинська ДРЕС, Гарний поїзд Гуцул-Експресс.
Дивлюся я до шиби, Вже й в Букачивці ніби, Але ніхто не тисне на гальма, Крім того, на стопкрана, Хтось повісив чемайдана, І вийти мені права вже нема.
Була би залізниця, А решта - то дурниці, І я собі стрибаю на ходу, Лапайте мене, тато, Інакше я до свята До Вас у Букачивці не впаду.
Їде поїзд Гуцул-Експресс, Добрий вечір, Христос воскрес! Я до тата лечу з небес, Гарний поїзд Гуцул-Експресс.