Ми живем все краще, дякувать Ісусу, Щ не забажається, вже колись було, От тіки Україні ще бракує землетрусу, Ще нас, як японців, не трясло.
Ну, живуть японці у "країні сонця", Що їм не захочеться, собаки, мають все. А чого питається, просто виявляється, Острів в них хитається, бо його трясе.
Звідки в них би фірма взялася "Хитачі", Якби не хитало, або хтось не тряс. А в нас життя собаче, а щей ми всі ледачі, І чи було б краще, щоб трусило й нас.
Пане Президенте, дайте нам Ташкента! Он узбеки мають, так вони й живуть. Хай би депутати їхали в Карпати, І зробили запит "Чого нас не трясуть?".
Дуже б ся згодиля та підземна сила, Витрясла б доляри із партійних кас, Може би й парламент трохи потрусила, Але не багато - двіста сорок раз.
Як почнуть трусити, будемо просити, Щоби зачіпити трохи й москалів. Ми із ними друзі були у союзі, І нам свого не шкода, а їм як Бог велів.
Хай що хочуть кажуть Кучма та Пензеник, Але попереджують коли нас тряхануть, Бо народу в горло від цін не йде вареник, А воно як трахне - усі й проковтнуть.
Доки ще чекатимем ми Армагедону? Що наш уряд думає? Де наш землетрус? Хай приймають рішення, чи проект закону, Це для економіки буде тільки плюс. ___