В шкільному буфеті на кожній котлеті Стояв невмолимий відбиток минулого тижня. За примхою долі, дісталась Миколі В буфеті у школі фатальна котлета торішня! Якби так не хтілось, на тім би й скінчилось, На тую котлету знайшли би якийсь порятунок, Та скислу сметанку, розбавлену зранку Не витримаав бідний Миколкін отруєний шлунок
Приспів.
Розбита дорога, "швидка допомога" Приїхала пізно, бо в баках не стало бензини. Хірурги в лікарні старались, та марні Були їхні спроби життя врятувати дитини Лежить у пакунку котлета із шлунку Від соків шлункових на вигляд вона не змінилась Державні котлети, що йдуть у буфети, Для того і роблять, щоб жити на світі не хтілось!
Приспів.
Велика перерва, біжать піонери, Ще зовсім недавно так само тут бігав Микола, Біжать до буфету, щоб з"їсти котлету, А бідний Микола не буде вже їсти ніколи. Матуся ридає, сторінки гортає В щоденнику сина, а в ньому ж ні двійок, ні трійок. Якби ж вона знала, ніколи б не дала Єдиному сину до школи тих 30 копійок