Мій випадок трагічно-безнадійний, У мене, що не день - сімейний стрес, Бо я себе вбачаю - інжинер безпартійний, А жінка моя - член КПСС. І ще одна проблема невеличка, Бо різний по конфесіях мій рід: Ось теща православна, свекруха католичка, А ще в нас є автокефальний дід. Народ, що заселя мою квартиру, Живе у плюралізмі своїх вір, Тому ми всі уклали задля миру Сімейно-всесоюзний договір. Сім'я, то є малесенька держава, А моя - просто чудо із чудес, Сей каже - слава Леніну, а той - героям слава! Христос Воскрес і смерть КПСС.
Отож співаю я: нехай живе моя В умовах демократії сім'я!
Усі ми є правдиві українці Та кожен має свій авторитет. Щовечора я бачу татуйований на жінці Вождя її коханого портрет. Відзначилась центризмом наша тьоща: У неї біля ліжка, на стіні, висять і співіснують Картина "Ленін в Польщі" з картиною "Бандера на коні". Ідеї світового комунізму Проїли мою жінку до кісток, Зробила з туалета музея атізму, А з ванни агітатора куток. Та я не потерпів оте знущання, Гидоту тую геть повиносив, Вона ж проголосила мораторій на кохання І казала, аби навіть не просив.
Отож співаю я: нехай живе моя В умовах демократії сім'я!
Тут дід автокефальний взяв свекруху, Знайшовся ж межи ними спільний бог, Пішли і записались до міського Руху, Лишились жінка з тещею удвох. Вони до нас хотят прийняти міри, Махають перед носом партквитком, Та я проголосив їм вотум недовіри І вивів із квартири їх партком. Тепер я ту бабноту маю в носі, Досягнуті консенсус, паритет, Я нинька приступаю до ринкових відносин, Якщо здобуду суверенітет. Не дам їм ні авансу, ні зарплати - Це мудрий політичний аргумент, Хай спробують вони економічної блокади - Подивимось, хто в хаті Президент!
Отож співаю я: нехай живе моя В умовах демократії сім'я!
Та жінка не скорилася відразу І пише у Центральний Комітет: Я прошу, до квартири введіть, товариш Язов, Обмежений ракетний контингет. Тепер-ка, де не ткнешсь в нашій хаті, Усюди бронетанкові війська, На кухні три зенітки, у кімнатах по гарматі - Ось партії політика яка!