Зачинаю свій день з дорогого ім’я, Воно як сподівана мрія, Як хлібові й сонцю молитва моя - Мама-Марія, мама-Марія. Як хлібові й сонцю молитва моя - Мама-Марія, мама-Марія.
Чую кличеш мене, як виходиш на шлях, Чоло сподіванням зоріє, А літо достигле шепоче в полях: Мама-Марія, мама-Марія.
Бачу сиву тебе, берегиню свою, В очах від Мадонни замрія, В любові і слові тебе впізнаю, Мама-Марія, мама-Марія. В любові і слові тебе впізнаю, Мама-Марія, мама-Марія.
Так як змалку мене понесла в сповитку Туди, де в тумані надія, Весь вік мою долю несе нелегку Мама-Марія, мама-Марія. Весь вік мою долю несе нелегку Мама-Марія, мама-Марія.
Всі горби перейду, хоч важка крутизна Спочину на вищій горі я, І в білому світі повторить луна Мама-Марія, мама-Марія. І в білому світі повторить луна Мама-Марія, Аве Марія...