Сиджу я край вiконечка, На зорi споглядаю. Сиджу я край вiконечка, I так собi думаю: Чи прийдеш, милий, ти, чи нi, | Що часто так менi снишся. | Пiдхожу ближче до вiкна, | 2 раза А ти сто╖ш - смi[е]шся. |
Ага, милий! Ага, милий! Як тяжко забувати; Личко тво[е] помарнiло, Не си вже не впiзнати. Так дай, милий, уста сво╖, | ╤ на йще раз поцiлую; | Серце мо[е] горить вогнем - | 2 раза Любов до тебе я чую. |
Любов, кохання - як той цвiт, Що зрання розцвiта[е]. Як той метелик навеснi, Найвисоко лiта[е] Так бережiть серця сво╖, | Щоб не кохалися зрання; | Бо зацвiтуть сади навеснi - | 2 раза Не вернеться кохання. | Не вернеться кохання. Не вернеться кохання.