Десь у горах сидів на дровах, сидів на дровах старенький дід. Сидів та й згадував, як був він молод, як був він молод – молодий. Як скрипку мав, сусідам грав, і люд місцевий розважав. Як біля нього грали музики: вуйки, цімбори, свати, стрики!
А надворі сидів хлопчина із гітарою в руках. Із гітарою в руках – він грав в місцевих кабаках. Він пісні співав про те, ой, чим жив минувший день, Грав не один, а грала банда: карпато-фрік-фолк гуцул пропаганда!
Приспів
Горами і лісом, Спокоєм і бісом, Колесами і возом, Ми йдемо, йдемо, йдемо, йдемо. (весь куплет – 2)