Мене рано розбудила мати \"Вставай, доню і молися Богу. Час нам з хати зараз виїжджати В далеку незнану і тяжку дорогу. Час нам з хати зараз виїжджати В далеку незнану і тяжку дорогу\".
Шлях стелився нам через Карпати, Через Лісько і сріблистий Сян, На чужину там долі шукати, А доля нас гнала аж за океан...
Батько й мати мені обіцяли, Що по войні вернемось домів. Сорок років даремно чекали, Я далі чекаю сама без батьків.
Часом сниться мені рідна хата, Коло хати золоті лани. Тужні пісні чую з України Про мамину вишню і мої ясени.
Хоч неправда панує над світом, То для неї вже гряде кінець. Зрозуміла тут я на чужині, Що від золота сильніший терновий вінець. Зрозуміла тут я на чужині, Що від золота сильніший терновий вінець.